Якось мене особливо вразило, що Mothercare пішла. Гарний там був для дітей одяг. І ось вони не пошкодували чверті обсягу свого продажу, що припадає на РФ, і теж гримнули дверима. І я, до речі, знаю, де зараз найбільше радіють із того, що відбувається з Росією. У Криму. У них нічого не було, усіх цих мереж. У них одна Zara була на весь острів. І не мережа. А саме один магазин у Сімферополі.Від них одразу всі пішли після анексії. Вони за цю анексію розрахувалися на повну. Опинилися у фактичній ізоляції. А Росія не розрахувалася. Вона лише зараз починає повторювати долю Криму. І ось для них тепер настає торжество справедливості. Ось тепер ми так, одна країна. Ізольована, відгороджена, відтята від нормального світу.
Але! Є одна істотна відмінність кримчан від росіян. Увага-увага, дорогі росіяни. Вони так. Формально були відрізані від цивілізаційних мережевих вишукувань. Навіть від російських банків. І не лише від них. Але фактично вони були і залишаються куди вільнішими за громадян РФ. Вони там усі, принаймні значною мірою, зберегли паспорти України. І вони чудово користуються українським безвізом. Вони так були ображені на Україну за світло і воду. Але водночас цілком вдячні за те, що в Херсоні досить легко розрулювали всілякі формальності. Зокрема й паспортні.
І ось вони зараз, коли Росія ізольована, вони через ту саму Росію можуть і далі добиратися у Європу. Складніше, дорожче, проте реально. І американські візи мали за "українською нормою" на 10 років. Росіянам одержати візи стало практично неможливо. Тож "наш Крим" – він тепер на російських буржуїв дивиться трохи зверхньо. За економічною ізоляцією зрівнялися, за особистою свободою вирвалися вперед.
І так, ці донбаські біженці, вони теж фіг відмовляться від своїх українських паспортів. Ви ще підіть референдум серед них усіх проведіть, який паспорт вони віддадуть швидше. Ох, не поручуся за результат.