М’які, ароматні, ніжні всередині й рум’яні зверху — ці булочки завжди вдаються та зникають зі столу першими 💛 🧾 Інгредієнти: 🥛 Тепле молоко — 250 мл 🧂 Сухі дріжджі — 10 г 🍬 Цукор — 4 ст. л. 🌼 Ванілін або ванільний цукор — за смаком 🥚 Яйця — 2 шт. 🧈 Вершкове масло — 30 г 🌾 Борошно — 500 г 🥄 Згущене молоко — для змащування 👩🍳 Приготування: У теплому молоці розчинити дріжджі, 1 ст. л. цукру та 2 ст. л. борошна. Залишити на 10–15 хвилин до пінної «шапочки». Додати яйця, решту цукру, ваніль, розтоплене масло, перемішати. Поступово вмішати борошно та замісити м’яке, не липке тісто. Накрити рушником і залишити в теплому місці на 1 годину — тісто має збільшитись у 2 рази. Сформувати булочки, викласти на деко з пергаментом. Дати підійти ще 15–20 хвилин, змастити згущеним молоком. Випікати при 180°C — 20 хвилин до золотистої скоринки. ✨ Фішки та поради: 🧈 Щоб булочки були ще ніжніші — заміни половину мас...
Хлопець сидить без роботи і натякає на те, що я повинна його забезпечувати. Це ще мало, він сказав мені, що не збирається на мені одружитися. Як мені терпіти це сама не знаю.
Я живу зі своїм хлопцем вже півтора року. Мені 28 років, а йому 33 роки. Ми начебто у відповідному віці для створення сім’ї і народження дітей, але про шлюб і спільне майбутнє мови не йде. Він вже був одружений одного разу і не хоче робити це знову. Він стверджує, що повинен дізнатися мене краще, щоб зрозуміти, чи буду я хорошою господинею… Спочатку я була проти спільного проживання і «тестового режиму», але після того, як зрозуміла, що він не хоче розвивати наші відносини інакше, я погодилася переїхати до нього.
Молода людина живе в квартирі, яка дісталася йому від дядька. Це не дуже велика квартира, але для нас двох цілком достатньо. Перед тим як ми з’їхалися, я пояснила свою позицію: «Я згодна прожити з тобою максимум рік, а потім хочу почути твій вибір — якщо ні, то ми розлучаємося, щоб не втрачати час». Він знехотя, але ніби як погодився. Незабаром він звільнився з роботи за власним бажанням. Я була на його боці і намагалася допомогти йому у важку хвилину, тому вирішила відкласти нашу домовленість до кращих часів. А він забув навіть про це.
Молода людина живе в квартирі, яка дісталася йому від дядька. Це не дуже велика квартира, але для нас двох цілком достатньо. Перед тим як ми з’їхалися, я пояснила свою позицію: «Я згодна прожити з тобою максимум рік, а потім хочу почути твій вибір — якщо ні, то ми розлучаємося, щоб не втрачати час». Він знехотя, але ніби як погодився. Незабаром він звільнився з роботи за власним бажанням. Я була на його боці і намагалася допомогти йому у важку хвилину, тому вирішила відкласти нашу домовленість до кращих часів. А він забув навіть про це.
Він досі не знайшов постійної роботи, тому що багато фірм в нашому місті закрилися в цьому році. Він хоче працювати тільки в своїй галузі і не зацікавлений в підробітку таксистом або кур’єром на стороні. Всі витрати на мені. Я ледве встигаю. Адже на мені і комунальні витрати, Їжа та інші непередбачені витрати теж. Він вважає, що любляча жінка повинна підтримувати і допомагати своєму хлопцеві. Але він навіть мені не чоловік, і не знаю, чи буде їм коли-небудь. Підкажіть як мені бути?
